Сінгапур для IT-бізнесу: податки, GST та вимоги до substance

З моїх спостережень, Сінгапур давно вважається одним із найсильніших фінансових і технологічних центрів Азії.

Ми бачимо серед своїх клієнтів, що цю юрисдикцію обирають все частіше, і це не випадковість, адже для IT-бізнесу ця юрисдикція приваблива завдяки низьким корпоративним податкам у порівнянні з іншими країнами, розвиненій інфраструктурі для фінтех та Web3-стартапів та доступу до азійських ринків (Індія, Індонезія, Малайзія, В’єтнам).

Ставка GST у Сінгапурі становить → 9%.

Але зверніть увагу, що GST застосовується не тільки до фізичних товарів, а й до цифрових послуг (SaaS, хмарні сервіси, програмне забезпечення).

Якщо ваш оборот не перевищує 1 млн SGD на рік, компанія не зобов’язана зареєструватися платником GST. Але тут увага! не ловиться на розповсюджену помилку, адже у реальності це виглядає інакше компанії привязуються до 1 року, а правильно рахувати 1 млн SGD упродовж послідовних 12 місяців, тобто щоб впродовж 12 місяців підряд не було перебільшення цієї суми.

І просто для інформації, для іноземних компаній, які продають цифрові послуги клієнтам у Сінгапурі, також існує режим Overseas Vendor Registration. Це критичний момент для IT-бізнесу: навіть якщо компанія не в Сінгапурі, але має клієнтів там, доведеться врахувати GST.

Як не дивно, Сінгапур активно бореться з “порожніми” компаніями. Для того щоб податкова визнала компанію реальною резидентною структурою, потрібні:

1) Локальний директор-резидент (громадянин або постійний резидент Сінгапуру). З того, що ми бачимо, то ці послуги надають локальні підрядники.

2) Фізична адреса в Сінгапурі у вигляді P.O. Box не підходить, тому з практики наших клієнтів, вони доплачують за адресу трохи дорожче, але мають там реальний офіс (хоч і не великий). Рекомендація від мене: не беріть собі адреси масової реєстрації, адже це один іх маркерів, що вказує, що ваша компанія існує на “папері”.

3) Реальна діяльність → договори, інвойси, співробітники чи підрядники в Сінгапурі, зі спостережень під час супроводу проєктів, це має рішуче значення для відкриття рахунків в банках та платіжках.

4) Бухгалтерський облік і податкова звітність має вестись професіоналами згідно з Singapore Financial Reporting Standards. Адже, ми вже маємо кейс, де клієнт пропустив звітний період і необхідно все було швидко збирати, щоб не було великого штрафу.

Ну і як завжди, сабстенс важливий не лише для податкової, а й для банків: без реальної присутності компанія навряд чи отримає корпоративний рахунок у DBS чи OCBC.

Зверність увагу, банки у Сінгапурі суворі до нових клієнтів, особливо з України чи країн Східної Європи.

Щоб відкрити рахунок, зазвичай вимагають:

• доказ діяльності (контракти, сайти, клієнти);
• присутність директора в країні під час відкриття рахунку;
• наявність substance (офіс, співробітники, витрати в Сінгапурі).

Альтернатива → fintech-рішення: Aspire, Airwallex, Wise, які відкривають мультивалютні рахунки швидше.

Як свідчить практика бізнесу, серед популярних напрямків для структурування ІТ-бізнесу – Естонія, Кіпр, ОАЕ – саме Сінгапур вирізняється балансом між репутацією, податковими перевагами та реальними можливостями для масштабування.

Ось ми зібрали загальні дані для порівняння:

Business Profile компанії в Сінгапурі

Після реєстрації юридичної особи в Сінгапурі ви отримаєте офіційний витяг з реєстру — Business Profile. Це документ у форматі PDF, який формується через ACRA (наглядовий орган) і містить ключову інформацію про компанію. У ньому зазначаються:

• повна назва компанії та унікальний реєстраційний номер (UEN);
• дата інкорпорації та юридична форма (наприклад, Private Limited, Pte. Ltd.);
• зареєстрована адреса компанії;
• основний вид діяльності (SSIC code);
• інформація про директорів, акціонерів та секретаря компанії;
• статутний капітал та структура власності.

Документ має уніфікований вигляд, з офіційними реквізитами ACRA та зручними таблицями, де структуровано подано всі дані про компанію. Саме Business Profile зазвичай вимагають банки, податкові органи чи партнери для перевірки компанії.

Вартість та строки відкриття IT-компанії в Сінгапурі

На практиці вартість може відрізнятися від “прайсових” сум, тобто від рівня сервісу та того, наскільки комплексно ви делегуєте завдання. Наприклад, у нашому випадку, повний пакет послуг (реєстрація компанії, послуги директора, юридична адреса, секретар і супровід з підготовки фінансової звітності і її подачі) обійшовся приблизно у $5 000 на рік. В подальшому вартість на рік “під ключ” – $4 000 по інвойсу; ось як ми отримали:

1. Модель IT-аутсорс компанія: хедофіс у Сінгапурі, R&D в Україні

IT-компанія (аутсорс) → клієнти з ЄС / США → хедофіс у 🇸🇬 Сінгапурі → R&D-команда в 🇺🇦 Україні

Як це працює на практиці:

1. Сінгапурська компанія укладає контракти з міжнародними клієнтами, виставляє інвойси та акумулює прибуток.
2. Українська компанія (або ФОП-команди) виступає як підрядник для виконання розробки.
3. Прибуток залишається в Сінгапурі з ефективною ставкою 8–12%, а в Україні сплачуються лише локальні податки на зарплати / ФОП.

Які реальні переваги:

1. Репутаційна юрисдикція для контрактів із клієнтами США / ЄС;
2. Спрощене банківське обслуговування, наприклад, відсутнє як в Україні реєстрація кожної податкової накладної для GST (ПДВ). В реальності, всі платежі акумулюються і раз на квартал подаються в податкову, по суті працює дозвільна система.
3. Мінімізація ризиків подвійного оподаткування.

2. Модель SaaS або продуктова компанія: IP у Сінгапурі, сейлз, наприклад, у Британії

Ця модель полягає в тому, що SaaS-компанія у  Сінгапурі, де їй належать інтелектуальна власність (код / домени / ліцензії) → сейлз-компанія знаходиться, наприклад, в умовній Великій Британії → користувачі по всьому світу

Як це працює насправді:

1. Інтелектуальна власність (код, патенти, софт) належить компанії в Сінгапурі, що дозволяє скористатись податковими пільгами на R&D та IP (IDI regime).
2. Британська компанія займається маркетингом, продажами та клієнтською підтримкою.
3. Більшість прибутку залишається у сингапурській IP-компанії, а британська структура отримує комісію чи ліцензійний роялті.

Із плюсів цієї моделі: централізоване володіння IP; зручна структура для залучення інвестицій у Сінгапур; репутаційна присутність у Британії для європейських клієнтів.

3. Модель Web3 / fintech структура: холдинг у Сінгапурі, операційна в Естонії

Ця модель полягає в тому, що Web3 / fintech проєкт → холдингова компанія в Сінгапурі → операційна компанія в Естонії → клієнти з ЄС / глобально

Сінгапурська холдингова компанія володіє токенами, інтелектуальною власністю або контролює проєкт як інвестор.
Естонська компанія займається щоденною діяльністю: девелопментом, маркетингом, клієнтською підтримкою. У разі залучення інвестицій або партнерів, холдинг виступає основною корпоративною “парасолькою”.

Чому це вдобно? Сінгапур має прогресивне регулювання для fintech і Web3 (MAS), в той час як ми з практики бачимо, що Естонія дозволяє вести цифрову звітність та працювати з європейськими клієнтами.

Перше, це відсутність локального директора

Закон вимагає, щоб у компанії був щонайменше один директор-резидент Сінгапуру (громадянин або постійний резидент). Якщо цю вимогу проігнорувати — реєстрація буде неможливою.

В наших кейсах всі користуються послугами номінального директора на контрактній основі з чітким договором і обмеженою відповідальністю. Це, як правило, входить в пакет у локальних підрядників.

Друга помилка, відсутність реальної діяльності (сабстенсу)

Податкові, контрагенти й банківські органи в Сінгапурі приділяють особливу увагу наявності “живої” компанії: офіс, витрати, контракти, співробітники. Якщо компанія існує лише “на папері”, банки (DBS, OCBC) можуть відмовити у відкритті рахунку.

В цьому випадку, ми рекомендуємо забезпечити мінімальний рівень діяльності — підрядників, локальні витрати, офісну адресу, найманого бухгалтера.

Третя помилка, неправильна структура власності

Багато ІТ-засновників відкривають компанію напряму від фізичної особи, не враховуючи майбутні інвестиції або потребу в IP-захисті. Це ускладнює залучення коштів і податкове планування.

Рішення – продумати структуру заздалегідь, наприклад, мати холдинг у Сінгапурі, який володіє IP або частками в інших компаніях.

Четверте, ігнорування реєстрації GST (податку на цифрові послуги, так званий ПДВ)

Багато SaaS і IT-компаній забувають, що GST у Сінгапурі (9%) поширюється і на цифрові послуги. Якщо річний оборот перевищує 1 млн SGD, компанія зобов’язана зареєструватися платником GST. Але як я писав вище, тут може бути пастка з якою ми раніше стикалися, адже треба перевіряти обороти щоквартально (бо 1 млн SGD рахується упродовж 12 місяцям підряд, а не по календарному/фінансовому року) і подавати заявку на GST-реєстрацію завчасно.

І останнє, відсутність локальної бухгалтерії та секретаря

Деякі компанії нехтують вимогою призначити компані секретаря та вести облік за Singapore Financial Reporting Standards. Тому тут порада, одразу підписати контракт з місцевим секретарським та бухгалтерським провайдером – це мінімальний рівень комплаєнсу, який очікують податкова та банки.

Якщо у вас глобальний SaaS, fintech або Web3-проект із планами на азійський ринок – у довгостроковій перспективі Сінгапур може стати стратегічним хабом.

Правильне структурування дозволяє знизити податки до рівня 8–12%, при цьому варто враховувати високі вимоги до сабстенс і суворість банків (я колись мав досвід з відкриття, так в реальності нам зайняло місяці, щоб пройти всю процедуру KYC).

З моєї точки зору, для невеликих аутсорс-команд чи стартапів іноді простіше почати з Естонії чи Кіпру, а Сінгапур використовувати вже як холдинговий або регіональний офіс.

Я, Дмитро Кондратьєв, IT-юрист, допомагаю IT-компаніям і стартапам будувати міжнародні структури: від інкорпорації, відкриття рахунків і оптимізації податків до повного супроводу вашої компанії.

Звертайтесь за консультацією, щоб уникнути помилок і зекономити час.