Як українцю відкрити компанію у Великій Британії: податки, реєстрація, бухгалтерія та поради IT-юриста

Періодично отримую запитання від українських підприємців:

Так, реально. Процес простий, але є кілька нюансів, які важливо врахувати, щоб потім не зіткнутися з блокуванням рахунків чи штрафами від британського реєстру.

Крок 1. Визначіться з типом компанії

Для 90% українців, які працюють у сфері IT, SaaS чи консалтингу, найкращий варіант – Private Limited Company (Ltd).

Вона дає обмежену відповідальність, просту структуру управління і чудово підходить для контрактів із клієнтами з ЄС, США чи Канади.

Крок 2. Підготуйте дані та документи

Для реєстрації компанії потрібно мінімум:

• Назва компанії (перевіряється на унікальність через Companies House Name Checker);
• Дані директора (паспорт, адреса проживання, дата народження);
• Юридична адреса у Великій Британії (можна орендувати через спеціалізовані сервіси від £50–150/рік);
• Відомості про акціонерів і частки (навіть якщо це ви один).

Порада з практики – підготуйте одразу короткий опис діяльності (SIC code аналог українського КВЕД). Для IT-послуг зазвичай підходить код 62012 (Business and domestic software development).

Крок 3. Зареєструйте компанію онлайн

Найзручніше через сайт Companies House:

1. Тривалість від 24 годин до 2 робочих днів.
2. Вартість складає £12 (державний збір, оплата банківською карткою). На практиці превірте чи випускає ваш банк валюту закордон.
3. Документи Memorandum & Articles of Association, простими словами Статут генеруються автоматично.

Після успішної реєстрації ви отримаєте Certificate of Incorporation – офіційний документ, який підтверджує, що компанія створена.

Крок 4. Отримайте податковий номер і зареєструйтесь у податковій UK (HMRC)

Після інкорпорації Companies House автоматично передає інформацію до HMRC (податкової служби). Через кілька днів на вашу юридичну адресу прийде лист із Unique Taxpayer Reference. Це аналог нашого податкового коду ІПН, він потрібен для подання звітності й сплати корпоративного податку.

Крок 5. Відкрийте банківський рахунок або fintech-акаунт

Це те, на чому “спотикається” більшість українців. Класичні банки (Barclays, HSBC, Lloyds) часто вимагають фізичної присутності директора у UK.

Тому найпопулярнішими варіантами залишаються:

• Wise Business – мультивалютний рахунок (GBP, EUR, USD).
• Revolut Business – інтеграція з бухгалтерією, наявні корпоративні картки.
• Payoneer – підходить для IT-фахівців, які в тому числі працюють із маркетплейсами.
• Mercury (US) – можна підключити для британської компанії з активністю у США.

З мого досвіду, якщо ви додаєте реальний сайт компанії, опис діяльності англійською і демонструєте контракти з європейськими клієнтами, то платіжки Wise або Revolut підтверджують акаунт швидше (1–3 дні).

Крок 6. Додайте “substance” – реальну присутність у UK

Після Brexit і посилення комплаєнсу банки уважно дивляться, чи має компанія хоч мінімальну присутність у країні.

Щоб уникнути блокувань:

• використовуйте офісну адресу, а не просто PO Box;
• створіть сайт із контактами, LinkedIn-профіль компанії;
• зберігайте договори, інвойси, підтвердження оплат;
• при можливості – найміть представника чи бухгалтера у UK.

Це підвищує довіру банків і допомагає уникнути питань під час перевірки джерел коштів (AML/KYC).

Крок 7. Налаштуйте бухгалтерію і звітність

Після реєстрації обов’язково потрібно:

1. визначити фінансовий рік, коли він буде закінчуватись, тобто насправді треба вирішити чи у вас рік з дати вашої реєстрації і аж по наступний рік до цієї дати (наприклад, дата реєстрації компанії 10 березня 2026 року, то дата кінця фін року може бути 10 березня 2027 року), або ви можете визнати кінцем фінансового року саме 31 грудня поточного року;

• подавати Annual Accounts до Companies House;
• подавати Company Tax Return до HMRC;
• якщо зареєстровані як платник VAT — звітувати щоквартально.

Зареєструвати компанію у Великій Британії можна повністю онлайн, без юриста в Лондоні й без поїздки до UK. Але важливо одразу подумати про структуру власності (щоб уникнути податкових колізій з Україною), банківський рахунок та бухгалтерію й податкові зобов’язання.

Як IT-юрист, я допомагаю клієнтам пройти весь процес від реєстрації до відкриття рахунку та налаштування звітності. Це дозволяє легально працювати з міжнародними клієнтами, мати чисту історію платежів і спокійно спати навіть під час податкових перевірок.

Відповідь проста, якщо знаєш ціль бізнесу. Розберімо коротко, що означає кожна форма і яка з них найвигідніша для IT-підприємця чи стартапу.

Private Limited Company (Ltd) – класика для IT-бізнесу

Це найбільш популярна форма серед українців і стартапів по всьому світу.
Ltd – це аналог нашого ТОВ, але набагато простіший в адмініструванні, адже багато процесів вирішуються онлайн.

Основні переваги:

1. обмежена відповідальність – ви не відповідаєте особистим майном за борги компанії;
2. можна мати одного директора і одного акціонера – навіть якщо це одна й та сама особа;
3. зручна структура для міжнародних контрактів – партнери з ЄС, США, Канади легко працюють із Ltd, бо знають цю форму;
4. низькі вимоги до старту – не потрібно мінімального капіталу, реєстрація займає 1–2 дні;
5. репутація – британська Ltd виглядає солідно при роботі з іноземними клієнтами, банками та платіжними системами.

З практики 9 з 10 моїх клієнтів з IT-сфери обирають Ltd. Це ідеальний формат, якщо ви продаєте SaaS-послуги, розробку, консалтинг або працюєте через B2B-контракти.

Limited Liability Partnership (LLP) – партнерська модель для двох і більше учасників

LLP – це форма партнерства, де кожен партнер платить податки як фізособа, а не компанія. Юридично LLP існує як окрема особа, але прибуток “проходить через” партнерів.

Переваги:

1. підходить, якщо кілька людей працюють разом (наприклад, два консультанти або розробники);
2. гнучка система розподілу прибутку;
3. менше корпоративних вимог.

Недоліки:

1. не найзручніша форма для масштабування або залучення інвестицій;
2. з моїх кейсів, то іноземні банки часто з обережністю ставляться до LLP через не прозору податкову структуру;
3. може виглядати менш “солідно” для великих клієнтів.

Що можу порекомендувати. LLP доречно використовувати лише тоді, коли ви точно розумієте, як будете ділити прибуток між партнерами. Для стартапу або SaaS-проекту це точно не найкращий вибір.

Sole Trader – індивідуальний підприємець

Це щось як британський аналог українського ФОП. Підходить для фрілансерів, які працюють самі на себе. З переваг проста реєстрація та мінімум звітності, тому можна вести діяльність навіть без компанії. А ось з недоліків як в Україні, ви відповідаєте всім своїм майном; до того ж складно відкривати рахунки у банках або fintech;

До цього додайте, що не можна виглядати як “B2B-партнер” перед клієнтами з ЄС чи США; а також неможливо продати або розділити бізнес. Тому на практиці Sole Trader майже не використовують українські айтішники. Це форма для локального бізнесу всередині UK, а не для міжнародних проєктів.

Public Limited Company (PLC) – для великих компаній і біржі

PLC – це вже публічна компанія, яка може випускати акції та залучати інвесторів.
Як на мене, для IT-стартапу на початковому етапі це занадто складна і дорога форма.

Отже, підсумок чому рекомендую саме Ltd як найкраще рішення для українського IT-бізнесу

1. Репутація та довіра, адже ваші контракти, інвойси, рахунки від UK Ltd виглядають “по-дорослому” навіть для американських і європейських партнерів.
2. Наявний захист від особистої відповідальності, бо якщо щось піде не так, ви не ризикуєте власним майном. Це важливо при роботі з великими клієнтами чи інвестиціями.
3. Одне з ключових на мою думку, це зручне оподаткування. Фіксована ставка корпоративного податку (19–25%), відсутність утримання з дивідендів нерезидентів і можливість оптимізації через міжнародну структуру (наприклад, UK + Кіпр).
4. Усе робиться дистанційно – Companies House, HMRC, VAT – без поїздок і паперової тяганини. Все діджітл.
5. Wise, Revolut, Mercury – відкривають рахунки для Ltd набагато швидше, ніж для інших форм.

Як юрист, я бачу Ltd не просто як “юридичну оболонку”, а як інструмент міжнародної легалізації українського бізнесу, тому однозначно рекомендую саме цю організаційну форму.

Добра новина британська система оподаткування – одна з найбільш зрозумілих у Європі, особливо для IT-бізнесу, який працює з міжнародними клієнтами.

1. Корпоративний податок

В UK в корпоративному податку три рівні ставки:

Це означає, що якщо ваша компанія заробляє, наприклад, £80 000 на рік, податок буде не 25%, а приблизно 22% у середньому. Усе розраховується автоматично під час подання Company Tax Return до HMRC.

На практиці британська система не карає за розвиток бізнесу. Якщо компанія зростає поступово, підвищення податкового навантаження відбувається плавно – без різких “стрибків”, як це часто трапляється в інших країнах.

2. Дивіденди з UK Ltd – це приємний бонус для нерезидентів

Найкраща частина британської системи якщо ви – український власник компанії, і ваша UK Ltd виплачує вам дивіденди, ставка податку у Великій Британії = 0%.

Тобто гроші виходять із UK “чистими”.

Але з досвіду скажу, що тут зарано радіти, адже оподаткування ще відбувається в Україні, згідно з місцевими правилами 9% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб)
та 1,5% військовий збір (або 5% під час дії воєнного стану).

Конвенція між Україною та Великою Британією про уникнення подвійного оподаткування (1993 р.) тут фактично не застосовується, бо у UK і так ставка 0% на дивіденди нерезидентам.

Зауважте, юридичний нюанс, якщо ви хочете оптимізувати оподаткування на рівні особистих доходів, варто розглянути варіант, коли кошти залишаються в компанії для реінвестування (наприклад, у SaaS-інфраструктуру чи розробку). Це цілком легально.

3. VAT (ПДВ) у Великій Британії

Стандартна ставка VAT – 20%, але IT-бізнеси часто працюють на 0%. Ось коротке пояснення, коли це можливо: 0% VAT діє, якщо ви надаєте послуги бізнес-клієнтам (B2B) за межами Великої Британії.
Наприклад, українська UK Ltd продає SaaS-підписку компанії з Німеччини чи США – рахунок виставляється без VAT. Тобто в цьому кейсі ви експортуєте товари або цифровий контент за межі UK.

Реєстрація платником VAT обов’язкова після £90 000 обороту на рік, але насправді багато IT-компаній роблять це добровільно, щоб виглядати серйозніше перед партнерами з ЄС.

4. Легальна оптимізація оподаткування

У Великій Британії дозволено зменшувати базу оподаткування за рахунок бізнес-витрат, якщо вони обґрунтовані.

Сюди входять:

• оренда офісу чи віртуальної адреси;
• зарплати та контракти з підрядниками;
• SaaS-сервіси, реклама, домени, маркетинг;
• обладнання для розробників або аналітиків;
• поїздки, конференції, консалтинг.

Як юрист, я завжди рекомендую клієнтам формувати “чисту” структуру витрат із самого початку – тоді навіть при перевірці HMRC ви не втратите жодного фунта.

5. Як поєднати UK Ltd із іншими юрисдикціями

Багато українських IT-підприємців використовують британську компанію як “вітрину”, а основний прибуток структурують через інші юрисдикції, наприклад:

1. Кіпр – для холдингових структур і реінвестування прибутку;
2. Естонія – для стартапів і SaaS-проектів, які реінвестують усе у розвиток;
3. Мальта або Люксембург – для фінансових сервісів і IP-активів.

Така модель дозволяє:

• зберігати репутацію (британська компанія = довіра банків і інвесторів), по суті це верхівка піраміди ваших юр. осіб;
• оптимізувати податки без порушення законів;
• отримувати дивіденди “знизу вверх” без подвійного оподаткування.

Реальний кейс: один із моїх клієнтів тримає UK Ltd як основну компанію для контрактів із клієнтами з ЄС, а технічна команда оформлена через естонську OÜ. Це дає легальне податкове навантаження менше 15% і спокійне проходження банківських перевірок.

Якщо UK дає репутацію і легальність, Кіпр – податкову оптимізацію, Естонія – простоту адміністрування.У ідеальному сценарії ці юрисдикції працюють разом, а не замість одна одної.

Одне з найприємніших відкриттів для українців, які створюють компанію у Великій Британії – це максимальна простота у питаннях управління. Тут не потрібно отримувати візу, мати британський паспорт чи відкривати офіс у Лондоні.

Хто може бути директором UK Ltd

• Будь-яка фізична особа віком від 16 років.
• Громадянство не має значення – директором може бути українець, резидент ЄС, чи будь-хто інший.
• У компанії має бути хоча б один директор, але їх може бути кілька.
• Директор може одночасно бути єдиним акціонером (власником 100% компанії).

З юридичної точки зору, директор – це “керівник і обличчя компанії” перед державними органами (Companies House, HMRC). Але він не обов’язково має фізично перебувати у Великій Британії.

Хто може бути власником (акціонером)

Акціонером може бути будь-яка фізична або юридична особа з будь-якої країни. Мінімальна кількість акціонерів – 1, максимальна – необмежена.

Частки можна передавати або продавати без складних процедур (через форму SH01 до Companies House).

З мого досвіду, якщо ви плануєте стартап або SaaS-проект із кількома засновниками, краще одразу чітко прописати частки (наприклад, 70/30 чи 60/40). Це потім полегшить інвестиційні угоди та Due Diligence.

Юридична адреса у Великій Британії

Навіть якщо директор і власник – українці, компанія обов’язково має мати адресу у Великій Британії. Це не означає, що потрібно орендувати офіс – достатньо “registered office”, який надають сервісні провайдери.

Серед популярних варіантів:

• спеціалізовані сервіси в Лондоні, Манчестері або Бірмінгемі;
• віртуальні офіси з пересиланням пошти (forwarding service);
• бухгалтерські компанії, які надають адресу “під ключ”.

Ціна питання: від £50 до £150 на рік.

З мого досвіду, для більшості українців вистачає базового варіанту від перевіреного агента – важливо, щоб на цю адресу могли приходити листи з Companies House та HMRC.

З практики видно, що насправді найбільша проблема для українців – не реєстрація компанії, а відкриття для неї банківського рахунку. Класичні банки досі не поспішають приймати директорів-нерезидентів. Натомість fintech-платформи стали справжнім рятівним колом.

Чому банки часто відмовляють нерезидентам

Класичні британські банки – Barclays, HSBC, Lloyds – після Brexit і посилення AML-регулювання вимагають “local presence”, тобто щоб директор мав:

• підтверджену адресу у UK,
• банківську історію в британській системі,
• місцевий номер телефону.

Якщо цього немає – 90% заяв від нерезидентів відхиляють автоматично.

Неодноразово бачив кейси, коли українські клієнти подавалися у Barclays і отримували відмову з формулюванням “insufficient UK connection”, навіть маючи чинний контракт із британським клієнтом.

Фінтех як альтернатива: Wise, Revolut, Payoneer, Mercury

Саме тому більшість моїх клієнтів відкривають рахунки у фінтех-сервісах, які працюють глобально, але повністю визнаються британськими регуляторами (FCA, Financial Conduct Authority).

Wise Business (ex-TransferWise)

• найпростіше рішення для українців;
• дає IBAN у GBP, EUR, USD – приймає SWIFT і SEPA;
• можна отримувати платежі від клієнтів з ЄС, США, Канади;
• повна інтеграція з Xero / QuickBooks для бухгалтерії;
• відкривається онлайн, зазвичай 1–3 робочих дні.

Порада: додавайте сайт компанії, короткий опис діяльності англійською і контракти з партнерами — це прискорює перевірку KYC.

Revolut Business

• мультивалютні рахунки, корпоративні картки, інтеграція з бухгалтерією;
• дозволяє оплачувати підрядників у будь-якій валюті;
• для IT-компаній – ідеальний варіант, якщо клієнти з Європи.

Revolut часто просить підтвердити “economic presence”, тому варто мати хоча б юридичну адресу у Лондоні чи Манчестері.

Payoneer

• хороший старт для фрілансерів і малих команд;
• підтримує маркетплейси (Upwork, Amazon, Fiverr);
• зручний для прийому платежів з платформ, але не для великих B2B контрактів.

Mercury (US)

• відкриває американський рахунок для британської компанії;
• чудовий вибір, якщо ваші клієнти або інвестори у США;
• підтримує Stripe, PayPal, AWS Billing тощо.

Як підготуватись до відкриття рахунку

Фінтех-платформи працюють за принципом “smart compliance”, але перевірка все одно є. Щоб пройти її з першої спроби, рекомендую:

Підготуйте базовий пакет:

• Certificate of Incorporation – сертифікат про інкорпорацію;
• Articles of Association – статут компанії;
• паспорт директора + підтвердження адреси (наприклад, рахунок за комунальні послуги);
• опис діяльності (business description) англійською;
• контракти або інвойси з клієнтами (як доказ реальної активності).

З мого досвіду: якщо є сайт компанії, реальний LinkedIn-профіль і мінімальні бізнес-документи – Wise або Revolut підтверджують акаунт без жодних запитів.

Як уникнути блокування рахунку

Блокування рахунків – це не “страшилка”, а реальність бізнесу.
Причина завжди одна: ризики по AML або підозрілі операції.

Щоб цього уникнути:

1. Не використовуйте особисті рахунки для бізнесу. Фінтех бачить походження коштів і одразу зупиняє платіж.
2. Уникайте “нестандартних” операцій. Наприклад, раптові великі перекази з криптокошельків чи країн високого ризику.
3. Зберігайте всі документи: контракти, інвойси, підтвердження платежів. Якщо банк попросить “пояснення походження коштів”, ви просто надсилаєте скани – і все закривається за 24–48 годин.
4. Регулярно оновлюйте KYC-профіль. Fintech-платформи можуть раз на рік просити нові документи. Це нормально.

Найчастіше блокують акаунти не через “щось не так із компанією”, а через брак документів або погану комунікацію з підтримкою.

Як підвищити довіру банків і fintech-платформ

Це мій список “юридичних лайфхаків”, який я завжди даю клієнтам:

1. створіть сайт англійською з мінімальним описом послуг;
2. додайте LinkedIn-сторінку компанії (банки реально це перевіряють);
3. використовуйте професійні email-домени (не Gmail!);
4. вкажіть на сайті реальну адресу UK Registered Office;
5. підключіть легальну бухгалтерію (Xero / QuickBooks).

Такі дрібниці сильно підвищують ваш “compliance score”.

У Британії справді одна з найпрозоріших і найдешевших систем інкорпорації у Європі, якщо ви все робите самостійно або через перевіреного юриста/реєстратора.

1. Строки реєстрації

Реєстрація компанії у Великій Британії може зайняти буквально від 24 годин до 2 робочих днів, якщо все подано онлайн.

2. Початкові витрати на запуск

Щоб розпочати роботу, достатньо мінімального пакета:

Разом: від £70 до £150 – і у вас повноцінна британська компанія. Для порівняння, у більшості європейських країн стартові витрати перевищують €1 000.

3. Щорічне утримання компанії

Хоча британська Ltd не потребує “фізичного” офісу, вона має кілька щорічних обов’язків перед державними органами. Орієнтовний річний бюджет виглядає так:

Якщо компанія неактивна (так звана Dormant company), витрати мінімальні: адреса + підтвердження звітності = близько £100–150 на рік.

Усе подається онлайн, і якщо ви налаштували процес правильно, звітність займає кілька годин на рік.

1. Основні типи звітності для UK Ltd

Усі компанії, навіть якщо вони “сплячі”, зобов’язані подавати базовий пакет звітності:

Я завжди кажу клієнтам: навіть якщо діяльність мінімальна або компанія “в очікуванні”, звітність подати треба. Це головне правило британського комплаєнсу.

2. Annual Accounts – річна фінансова звітність

Це головний звіт компанії, який подається до Companies House. Мета – показати основні фінансові показники за рік: прибуток, витрати, активи, заборгованість.

Дедлайн cкладає 9 місяців після закінчення фінансового року.

На практиці багато IT-компаній подають звіт через бухгалтера або Xero – система автоматично формує потрібні поля і надсилає до реєстру.

3. Company Tax Return (CT600) – податкова декларація

Цей звіт подається до HMRC (податкової служби). У ньому розраховується, скільки компанія має сплатити Corporation Tax.

Ключові моменти:

• Подати потрібно протягом 12 місяців після завершення фінансового року.
• Але сам податок треба сплатити через 9 місяців і 1 день після цього року.
• Якщо компанія не мала прибутку, все одно подається “нульовий” звіт.
• Форма подається в електронному вигляді через систему HMRC.

4. Confirmation Statement – підтвердження структури компанії

Це найпростіший, але обов’язковий документ. Подається раз на рік і містить:

• список директорів, акціонерів, PSC (Persons with Significant Control);
• юридичну адресу;
• основні види діяльності (SIC codes).

Вартість подання – £13 онлайн або £40 на папері.

З практики, якщо пропустити – кампанію можуть ліквідувати примусово. Тому краще додати це нагадування в календар ще при створенні компанії.

5. VAT-звітність (якщо ви зареєстровані платником)

Якщо ваш річний оборот перевищив £90 000 або ви зареєструвалися добровільно – потрібно подавати VAT Returns. Періодичність – раз на квартал, онлайн через систему Making Tax Digital.

У звіті зазначаються:

• сума виставленого VAT;
• сума сплаченого VAT;
• різниця (яку ви платите або повертаєте).

Якщо більшість ваших клієнтів – компанії з ЄС або США (B2B), ваші рахунки йдуть із 0% VAT. Тоді звітність проста – але все одно обов’язкова.

6. PAYE – якщо маєте працівників

Якщо у компанії є хоча б один найманий працівник (навіть директор на зарплаті), потрібно зареєструватись у системі Pay As You Earn (PAYE).

Щомісяця подається звіт до HMRC про:

• зарплати;
• податки, які утримані із зарплат;
• внески до National Insurance Contributions (NICs).

Навіть якщо ви платите собі символічну зарплату (£100–300 на місяць), PAYE-звітність все одно потрібна. Її можна автоматизувати через Xero або бухгалтера.

7. Бухгалтерія: самостійно чи через фахівця?

У Британії немає вимоги наймати бухгалтера, але це найкраща інвестиція у спокій.

Професійний бухгалтер:

• нагадує про дедлайни;
• формує звіти для Companies House і HMRC;
• веде VAT і PAYE;
• допомагає оптимізувати витрати й податки.

Орієнтовна ціна:

• £30–50/місяць – базовий онлайн-бухгалтер (Xero, QuickBooks, FreeAgent);
• £80–150/місяць – бухгалтер із людським супроводом.

Мій практичний висновок: легше платити бухгалтеру £50 на місяць, ніж отримати штраф £1 500 за пропущений дедлайн.

8. Штрафи за порушення

HMRC не “карає” з першого разу, але якщо компанія системно порушує терміни – її можуть закрити примусово через Compulsory Strike Off.

Мій “юридичний чекліст” по бухгалтерії для власників UK Ltd:

1. Поставте автоматичні нагадування на всі дедлайни.
2. Підключіть онлайн-бухгалтерію (Xero, FreeAgent або QuickBooks).
3. Раз на квартал перевіряйте Companies House та HMRC-дати.
4. Зберігайте всі рахунки, інвойси, контракти мінімум 6 років (це вимога закону).
5. Використовуйте одну бізнес-карту / рахунок – не змішуйте особисті й корпоративні кошти.

для більшості українських IT-компаній у UK аудит не потрібен.

Британське законодавство встановлює три фінансові критерії. Якщо компанія має два з трьох показників, тоді аудит стає обов’язковим:

1. Річний оборот понад £10,2 мільйона.
2. Балансова вартість активів – понад £5,1 мільйона.
3. Кількість працівників – понад 50 осіб.

Для 99% українських компаній у Великій Британії аудит не потрібен. Достатньо вчасно подавати звіти, вести облік і не перевищувати граничні показники.

При цьому якщо ж ви плануєте масштабування або залучення інвестицій – навпаки, аудит може стати вашим інструментом довіри.

Більшість українських підприємців, які відкривають UK Ltd для IT, SaaS, консалтингу чи маркетингу, під ці пороги не підпадають.

Хто проводить аудит, якщо він усе ж потрібен

Якщо компанія все ж перевищує ліміти або підпадає під регульований сектор (наприклад, fintech або інвестиції), аудит може проводити лише ліцензована фірма, зареєстрована в одній із професійних асоціацій:

• ACCA (Association of Chartered Certified Accountants);
• ICAEW (Institute of Chartered Accountants in England and Wales);
• ICAS або CIMA.

Аудитор перевіряє:

• правильність обліку (відповідність UK GAAP або IFRS);
• прозорість операцій;
• наявність фінансової дисципліни (звіти, контракти, банківські виписки).

З мого досвіду, аудит невеликих компаній у UK коштує від £3 000 до £7 000, але це потрібно лише тим, хто вже на етапі масштабування або виходу на інвесторів.

Коли все-таки варто пройти аудит добровільно

Іноді аудит – це плюс, навіть якщо він не обов’язковий.

Рекомендую зробити добровільний аудит, якщо:

• ви плануєте залучати інвестиції або продавати частку компанії;
• ведете переговори з великими корпоративними клієнтами (особливо у США чи Британії);
• хочете отримати корпоративний рахунок у “великому банку” (Barclays, HSBC, NatWest);
• готуєте документи для візи “Innovator Founder” чи “Global Talent”.

Коротко про аудит компанії в UK у цифрах

Навіть попри простоту британської системи, я щороку бачу одні й ті самі помилки від українських підприємців. І більшість із них – не юридичні, а організаційні.

Тож ось чесний чекліст “що не робити”, якщо ви хочете, щоб ваша компанія працювала спокійно, без блокувань і штрафів.

1. Реєстрація “на швидку руку” без продуманої структури

Багато хто відкриває UK Ltd “щоб було” – а потім не розуміє, хто директор, хто власник, і як це оподатковується.

Помилка саме полягає в тому, що директор і власник записані випадковим чином, без урахування податкових наслідків або майбутніх інвесторів.

Якщо співзасновників кілька – розпишіть частки в документі Shareholders Agreement. Також подумайте, як це вплине на податки в Україні (ПДФО з дивідендів, КІК).

2. Не використовуйте “сумнівні” сервіси для реєстрації

Деякі платформи обіцяють зареєструвати компанію “за 20 хвилин і £10”. Так, компанію ви отримаєте – але з невалідною адресою, підозрілим секретарем і “мертвим” банківським профілем.

Порада: використовуйте лише офіційні сервіси через Companies House або FCA-зареєстрованих агентів. Перевіряйте, чи сервіс надає реальну адресу, а не P.O. Box. Вимагайте інвойс і контракт за послуги – це підтвердження легальності.

3. Відсутність юридичної адреси або некоректна адреса

Багато хто вказує “тимчасову” адресу, яку потім не перевіряє, а потім туди приходять листи від HMRC і Companies House. Якщо лист не доставлено, компанію можуть ліквідувати автоматично.

4. Ігнорування обов’язкової звітності

Часто підприємці вважають, що “Компанія не працює, а значить, звітувати не треба”

У Британії це так не працює. Навіть “спляча” компанія має подати:

• Annual Accounts (Dormant Accounts);
• Confirmation Statement;
• іноді “нульовий” Company Tax Return.

5. Неправильна діяльність у реєстрі (SIC code)

Багато хто вказує випадковий код діяльності (“management consulting” чи “IT support”), хоча займається SaaS або розробкою ПЗ. Це може викликати питання при відкритті рахунку або перевірці податкової.

6. Використання особистих рахунків для бізнесу

Це найчастіша причина блокувань у Wise, Revolut, Payoneer. Платежі “змішані” з особистими надходженнями, банк не може підтвердити походження коштів, як результат – рахунок заморожують.

Тому рекомендую з досвіду,

• відкривати окремий рахунок на компанію (Wise Business, Revolut Business);
• використовуйте лише корпоративні карти;
• зберігайте копії контрактів і інвойсів – це ваш захист при AML-перевірках.

7. Відсутність “substance” (реальної присутності у UK)

Банки та податкова дедалі більше звертають увагу на реальність бізнесу: чи є сайт, активність, клієнти, співробітники.

Якщо компанія існує лише “на папері”, Wise або Revolut можуть відмовити у відкритті рахунку.

Тому ось мій must-have для підтвердження сабстенсу у Великій Британії:

1) зробіть сайт англійською;

2) створіть LinkedIn-сторінку компанії;

3) використовуйте UK-адресу, навіть якщо це віртуальний офіс;

4) покажіть, що у вас є реальні контракти й активність.

Мій короткий чекліст для українців, які відкривають бізнес у Великій Британії

Якщо ви живете в Україні (понад 183 дні на рік або маєте центр життєвих інтересів тут), то ви залишаєтеся податковим резидентом України.

Тобто навіть якщо компанія зареєстрована в Лондоні, а прибуток заходить на рахунок Wise – якщо ви потім виводите його собі як дивіденди, цей дохід підлягає оподаткуванню в Україні.

Оподаткування становить:

• 9% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб);
• 1,5% військовий збір (5% під час військового стану).

Разом – 10,5% (14%) з отриманої суми дивідендів.

Сплачуються самостійно після подання річної декларації про майновий стан і доходи (до 1 травня наступного року).

Приклад, ви отримали у 2025 році £10 000 дивідендів від UK Ltd → до 1 травня 2026 року подаєте декларацію в Україні → сплачуєте податок 10,5% (14%) з цієї суми у гривневому еквіваленті (по курсу НБУ на день отримання).

Якщо ви залишаєте прибуток у компанії

Поки прибуток залишається на рахунку UK Ltd (наприклад, у Wise або Revolut Business) це не ваш дохід як фізичної особи. Ви не декларуєте його і не сплачуєте ПДФО. Але UK Ltd сплачує у себе Corporation Tax (19–25%) у Великій Британії.

Якщо ви платите собі “зарплату” з UK Ltd

Це рідше використовується для нерезидентів, але можливо. У такому випадку UK Ltd виступає вашим роботодавцем, нараховує вам зарплату (PAYE) та утримує податки у Британії (Income Tax + National Insurance).

Тоді ви вже сплатили податки у Британії і в Україні їх можна не сплачувати повторно (завдяки Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Великою Британією, 1993 рік).

Якщо ви володієте >50% компанії – звітність КІК

Якщо ви володієте понад 50% UK Ltd або спільно з родичами понад 50%,ви підпадаєте під закон про контрольовані іноземні компанії (КІК).

В такому випадку потрібно подати звіт про КІК разом із декларацією (до 1 травня); задекларувати прибуток компанії; сплатити податок 18% + 5% з вашої частки прибутку, якщо не застосовується звільнення.

Але з практики, якщо UK Ltd реально платить податки у Британії, веде діяльність і не є “технічною компанією” – такий прибуток звільняється від оподаткування в Україні (ст. 39².9.2 ПКУ).

Україна та Велика Британія мають чинну Конвенцію з 1993 року. Вона дозволяє зарахувати податки, сплачені у Британії, при обчисленні податкових зобов’язань в Україні. Це означає, що якщо UK Ltd заплатила Corporation Tax, або ви як директор заплатили Income Tax у Британії – ви можете зменшити суму ПДФО в Україні на вже сплачені суми (за підтвердженням з HMRC).

Як я бачу, найоптимальніше працює такий сценарій:

У результаті все прозоро, легально і без ризику подвійного оподаткування. Головне – мати підтвердження, що компанія реально сплачує податки у UK (звіти, платіжки, листи з HMRC).

Хочете відкрити компанію у Великій Британії та працювати на міжнародному рівні? Я, IT-юрист Кондратьєв Дмитро Вадимович, допоможу пройти весь процес: від реєстрації бізнесу до налаштування податкової структури. Зв’язатися можна за посиланням: https://t.me/dima_pro1