Чи можна зареєструвати авторські права на алгоритм: що працює насправді

Що охороняється авторським правом, а що ні: код і документація охороняються, алгоритм і логічна схема — ні

Ні, зареєструвати авторське право на алгоритм не можна. Тут навіть не потрібно тлумачити — ч. 3 ст. 20 Закону України «Про авторське право і суміжні права» названа річ своїм ім’ям: ідеї та принципи, на яких ґрунтується будь-який елемент комп’ютерної програми, зокрема логічні схеми, алгоритми та мови програмування, авторським правом не охороняються.

Охороняється те, у чому алгоритм записаний, — ваш вихідний і об’єктний код. Тому конкурент, який зрозумів принцип і написав власну реалізацію з нуля, не порушує нічого.
Реально алгоритм захищають три інші речі: режим комерційної таємниці, патент (якщо є технічний ефект, а він буває рідше, ніж хочеться) і архітектура продукту. Реєстрація в УКРНОІВІ теж корисна — просто не для того, для чого її зазвичай замовляють.

• Авторське право виникає саме собою, з моменту створення коду. > Реєстрація нічого не «вмикає» (ст. 9 Закону № 2811-IX).
• УКРНОІВІ реєструє комп’ютерну програму як твір. У свідоцтві > опиняється конкретний код і дата, а не логіка.
• Алгоритм у чистому вигляді закриває тільки режим комерційної > таємниці — і це не папка з наказом, а щоденна дисципліна > доступів.
• Патент можливий не на програму, а на технічне рішення, реалізоване > через неї. Скоринг, рекомендаційні системи й автоматизація > процесів його не проходять.
• Одна річ, яку варто перечитати навіть якщо решту пропустите: з 1 > січня 2023 року майнові права на твір, створений за замовленням, > переходять до замовника автоматично (ч. 2 ст. 15 Закону № > 2811-IX). Стара формула «без договору права залишаються в > підрядника» для України вже неправильна — але вона досі жива в > шаблонах, які нам приносять.
• Код, згенерований ШІ без творчого внеску людини, не є об’єктом > авторського права. Для нього діє окреме право строком 25 років > (ст. 33).

Авторське право захищає форму, а не зміст. Охорона поширюється на те, як ви виразили ідею, і не поширюється на саму ідею, метод чи процес — ч. 3 ст. 7 Закону № 2811-IX.

Алгоритм за своєю природою і є метод: послідовність кроків для розв’язання задачі. Він потрапляє рівно в ту категорію, яку авторське право свідомо залишає за бортом. Це не прогалина в законі, а свідомий вибір — інакше перший, хто описав швидке сортування, заблокував би галузь на сімдесят років.

Українська норма тут не самобутня. Те саме правило записане у ст. 1(2) Директиви 2009/24/ЄС, а Суд ЄС у справі SAS Institute проти World Programming (C-406/10) розжував його остаточно: функціональність програми, мова програмування і формат файлів даних формою вираження не є. Наша ст. 20 — фактично переказ цього рішення.

Тепер як це виглядає в житті. Ви написали рекомендаційний рушій, зафіксували код, отримали свідоцтво. Конкурент послухав вашу доповідь на конференції, зрозумів принцип, посадив двох розробників і за півроку зробив своє. Ваш код він не бачив. Порушення немає — навіть якщо його система працює так само добре.

Комп’ютерна програма охороняється як літературний твір: під захистом опиняється текст — вихідний і об’єктний код, за умови оригінальності (ч. 1 ст. 20). Поруч із ним охороняються підготовчі матеріали, технічна документація, оригінальне оформлення інтерфейсів, а також бази даних, якщо добір і впорядкування даних — результат творчої праці.

Права виникають автоматично, з моменту створення (ст. 9). Знак копірайту, депонування, свідоцтво — усе це лише способи довести те, що вже існує. Строк — життя автора плюс 70 років (ст. 31). Довше, ніж проживе будь-який код.

Є нюанс, про який часто забувають. Форма — це не тільки дослівний текст. Якщо конкурент переписав ваш код іншою мовою, але зберіг структуру й характерні авторські рішення, це може виявитися переробкою твору, а не незалежною розробкою. Межа тонка, доводиться комп’ютерно-технічною експертизою, і в кожній другій справі експерти між собою не погоджуються. Але вона є.

Державна реєстрація добровільна. З серпня 2023 року процедура нова: постанова КМУ № 843 від 11.08.2023 скасувала попередній порядок, а чинний затверджено наказом Мінекономіки № 11319 від 16.08.2023.

Виглядає це так. Спершу визначаєте, що саме реєструєте — конкретну версію продукту чи окремий модуль. Реєструвати все підряд немає сенсу, беруть ядро. Далі готуєте фрагмент коду в обсязі, достатньому для ідентифікації програми, плюс опис і анотацію.

Третій крок найцікавіший. Заявник — не завжди автор. Якщо права перейшли до роботодавця (ст. 14) або замовника (ст. 15), заявником є компанія, і саме тут виринає все, що не так із договорами. Ми зазвичай зупиняємо клієнта на цьому місці, доки не з’ясуємо, хто чим володіє насправді. Більшість заявок, які нам приносять уже заповненими, спотикається саме тут.

Решта — формальності. Збір за постановою КМУ № 1756 від 27.12.2001 у чинній редакції (ставки невеликі, але перевіряйте на сайті УКРНОІВІ, вони переглядалися). Заявка, зокрема електронна, через систему УКРНОІВІ з кваліфікованим підписом. Висновок ухвалюють протягом двох місяців з дати надходження правильно оформлених документів — на практиці частіше швидше.

Що ви з цього отримуєте? Насамперед дату і документ. У спорі це перекладає тягар доказування на того, хто заперечує ваше авторство, а це половина справи.

Далі — зручність в обороті: свідоцтво помітно спрощує продаж прав, ліцензування, внесення до статутного капіталу і проходження due diligence, а бухгалтерії дає підставу поставити нематеріальний актив на баланс. І дрібниця, яка іноді виявляється найкориснішою: зі свідоцтвом набагато швидше знімають піратські копії за скаргою до майданчика чи хостера.

Чого свідоцтво не дає:

• воно не робить алгоритм вашою власністю;
• не заважає конкуренту зробити аналог;
• не перевіряє новизну — УКРНОІВІ ваш код ні з чим не порівнює.

Це недорога страховка, особливо перед раундом чи продажем компанії. Але не спосіб захистити технологію.

Шість кроків реєстрації авторського права на комп’ютерну програму в УКРНОІВІ

Патент, на відміну від авторського права, захищає суть рішення. Теоретично це єдиний інструмент, який дозволяє заборонити конкуренту користуватись вашим принципом навіть тоді, коли він дійшов до нього самостійно.

Теоретично.

Комп’ютерна програма як самостійний об’єкт винаходом не визнається — ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-XII, те саме в п. 2.5 Правил складання заявки (наказ МОН № 22 від 22.01.2001). Європа тримається того ж підходу через ст. 52(2)(c) і 52(3) ЄПК, а США — через справу Alice Corp. v. CLS Bank International, 573 U.S. 208 (2014), яка вже понад десять років ховає патенти на бізнес-логіку.

Виняток є, і він важливий: якщо програма — частина технічного рішення і дає технічний результат, патентувати можна саме це рішення, оформлене як спосіб або систему.

Розділова лінія проходить там, де щось у фізичному сенсі починає працювати краще.

Двох речей клієнти зазвичай не враховують. Перша: заявка публічна, і якщо у видачі відмовлять, ви вже подарували ринку опис свого рішення. Друга: патент територіальний. Український патент не діє ні в Німеччині, ні в США, а міжнародне патентування — це інші гроші й роки строку. Для продукту, який переписують кожні півроку, патент часто просто не встигає.

Для більшості алгоритмів це головний інструмент, і водночас найбільш занедбаний.

Комерційна таємниця (ст. 505–508 ЦК України) не потребує реєстрації, діє скільки завгодно довго, поки інформація залишається секретною, і накриває саме те, до чого авторське право не дотягується: логіку, формули, ваги моделі, підходи до підбору параметрів. Неправомірне збирання, розголошення і використання таких відомостей — окремі склади за ст. 16–19 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції». В ЄС той самий каркас побудований на Директиві 2016/943.

Проблема в тому, що режим не виникає від того, що ви вважаєте інформацію цінною. Його треба зробити руками:

1. Наказом затвердити перелік відомостей, які компанія відносить до > комерційної таємниці. З конкретикою: репозиторії, модулі, > параметри моделі. Формулювання «вся інформація про діяльність > товариства» суд не врятує — і ми таке бачили.
2. Прописати конфіденційність у трудових і підрядних договорах, з > відповідальністю і зі строком дії після припинення співпраці.
3. Розмежувати доступ. Це найважче організаційно й найефективніше > юридично: критичну частину має бачити обмежене коло, а не вся > команда.
4. Маркувати документи і репозиторії.
5. Підписувати NDA з підрядниками, партнерами і кандидатами, яким > показують продукт на співбесіді.
6. Вести журнал доступів — без нього в разі витоку ви не покажете, > хто що бачив.
7. Мати процедуру offboarding: доступи відкликаються в день звільнення, > не «десь наступного тижня».

Слабке місце теж треба знати. Комерційна таємниця не рятує ні від зворотної інженерії, ні від незалежної розробки. Більше того, ст. 25 Закону № 2811-IX прямо дозволяє законному користувачеві за певних умов вивчати й досліджувати роботу програми. Якщо ваш алгоритм читається з продукту за тиждень, жоден режим секретності його не втримає — і розмова повертається до патенту або до архітектури.

Схема вибору: серверна архітектура, комерційна таємниця чи патент

Жоден із цих інструментів поодинці задачу не закриває. Працює комбінація, і порядок тут має значення.

Починається все з прав усередині команди. Якщо вони не оформлені, решта не має сенсу взагалі — ви будете захищати чуже.

Другий шар — режим комерційної таємниці. Дешевий, швидкий, і єдиний, який накриває саму логіку.

Третій — реєстрація авторського права на ключові модулі. Дата, свідоцтво, спокій на due diligence.

Четвертий шар не юридичний, і саме тому найдієвіший. Це архітектура: найцінніша частина логіки живе на сервері, а клієнту віддається результат, а не спосіб його отримання. SaaS-модель захищає алгоритм краще за будь-який документ із печаткою, бо конкурент просто не бачить, що всередині. Коли клієнт питає, чи варто патентувати, я спершу питаю, чи не можна замість цього перенести ядро на бекенд. Приблизно в половині випадків можна, і питання патенту знімається саме собою.

П’ятий — патент. Тільки для справді технічного рішення, яке ви готові розкрити всьому світу.

А поверх усього — торгова марка. Алгоритм вона не захищає, зате захищає те, за чим вас упізнає ринок.

П’ять шарів захисту алгоритму: права в команді, комерційна таємниця, реєстрація, архітектура, патент

Штатні розробники

Майнові права на службовий твір переходять до роботодавця з моменту створення у повному складі, якщо інше не передбачено законом, трудовим договором або окремим договором із працівником (ч. 2 ст. 14 Закону № 2811-IX). Особисті немайнові права залишаються в автора, і він має право на винагороду.

Покладатись лише на цю норму не варто. У трудовому договорі чи посадовій інструкції має бути прямо сказано, що створення коду входить до обов’язків працівника, — інакше твір ризикує не бути службовим із усіма наслідками. І в компанії має існувати бодай якийсь порядок фіксації створеного, а не «воно все в гіті, розберемося».

Підрядники, ФОП і фрілансери

Тут живе найпоширеніша застаріла порада, і вона досі кочує з блогу в блог.

З 1 січня 2023 року правило змінилося. Майнові права на твір, створений за замовленням, переходять до замовника з моменту створення твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором замовлення (ч. 2 ст. 15 Закону № 2811-IX). Тобто теза «без письмового договору про передання права залишаються в автора» для України вже неправильна.

Але розслаблятися рано — ризик просто перемістився.

Найчастіше він у тому, що договору замовлення немає взагалі. Робота була, оплата була, а довести, що вона виконувалась саме на замовлення, нічим — тоді ст. 15 не спрацює.

Другий варіант ще прикріший: договір є, і в ньому написане те саме «інше». Шаблони, які підрядники приносять із собою, дуже часто залишають права за виконавцем або дають замовнику звичайну ліцензію. Формально все законно, а компанія роками вважає, що володіє своїм продуктом.

Третій випадок — іноземний підрядник. Договір із розробником у США чи Індії підпорядкований своєму праву, і українська норма там не діє. У США за замовчуванням права на код незалежного підрядника залишаються в нього: доктрина work made for hire на софт без письмової угоди про передання зазвичай не поширюється. Це той сценарій, який на due diligence знаходять першим.

Окремо стоять ті, хто взагалі не підрядники: ко-фаундери до підписання документів, стажери, волонтери, автори open-source внесків. Інвестор питає про них завжди.

Висновок практичний: пункт про перехід прав у повному складі, з переліком способів використання і без прив’язки до одного конкретного проєкту, все одно має бути в договорі. Не тому, що без нього права не перейдуть, а тому, що ви не хочете залежати від того, чиє право застосовується.

Код, згенерований ШІ

Без творчого внеску людини це не об’єкт авторського права. Закон дає таким результатам окрему конструкцію — право особливого роду на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою (ст. 33 Закону № 2811-IX). Належить воно тому, кому належать майнові права на програму, або її правомірному користувачу, і діє 25 років з 1 січня року, наступного за роком генерації.

Що з цим робити командам: фіксувати, що писала людина, а що згенеровано, і закрити правила використання ШІ внутрішньою політикою. На due diligence це вже стандартне питання.

Кому належать майнові права на код за замовчуванням: штатний розробник, підрядник за правом України, іноземний підрядник

Зареєстрували авторське право і вважають питання закритим. Свідоцтво лежить у сейфі, конкурент спокійно робить аналог.

Підписали NDA, але режиму не зробили. Немає переліку відомостей, немає розмежування доступу — суд бачить декларацію про наміри, а не комерційну таємницю.

Розповіли про ядро на конференції або в технічному блозі. Після цього патент часто вже неможливий через втрачену новизну, а таємниці немає за визначенням.

Тримають найцінніше на клієнті. Мобільний застосунок або десктопна збірка, з якої логіку витягують за тиждень.

І найдорожча: немає ланцюжка прав. На due diligence з’ясовується, що ключовий модуль писав підрядник за договором, якого ніхто не бачив, а сам договір — за іноземним правом. Угода при цьому не зривається, але ціна змінюється.

Чи можна зареєструвати авторське право на алгоритм в Україні?

Ні. Ч. 3 ст. 20 Закону № 2811-IX прямо виключає алгоритми та логічні схеми з-під охорони. Зареєструвати можна комп’ютерну програму як твір, тобто конкретний код.

Чи можна зареєструвати авторське право на ідею продукту?

Ні. Ідея, концепція, бізнес-модель і назва фічі об’єктами авторського права не є. Захищається втілення: текст, код, дизайн, документація.

Конкурент випустив продукт із такою самою логікою. Це порушення? Якщо він не копіював ваш код — з погляду авторського права ні. Порушенням може бути копіювання коду, переробка вашої структури або використання конфіденційної інформації, яку він отримав від вашого колишнього працівника чи підрядника.

Скільки коштує і скільки триває реєстрація? Збір за підготовку до державної реєстрації авторського права — 255 грн, якщо заявник фізична особа, і 510 грн, якщо юридична. Це весь платіж: з серпня 2023 року державне мито за видачу свідоцтва не сплачується. Реєстрація договору про передання прав коштує 510 грн для фізичних осіб і 1020 грн для юридичних. Одна заявка стосується одного твору, тому кожен модуль оплачується окремо.

Розгляд — два місяці з дати надходження правильно оформлених документів, плюс до 10 робочих днів на внесення до реєстру й видачу свідоцтва. Якщо УКРНОІВІ надішле запит про усунення недоліків, строк розтягується: запит надсилають протягом місяця, а заявнику на відповідь дають три.

Чи можна замість реєстрації просто задепонувати код? Депонування у нотаріуса чи спеціалізованого сервісу і навіть фіксація хешу з міткою часу створюють доказ дати. Дешево і швидко, але офіційного свідоцтва не дає, тому для інвестиційних і судових цілей зазвичай беруть обидва інструменти.

Чи можна запатентувати алгоритм машинного навчання? Сам метод навчання — зазвичай ні. А ось рішення, у якому модель керує технічним процесом, обробляє сигнал або покращує роботу обладнання, цілком може бути патентоздатним. Усе впирається в те, у чому саме технічний ефект.

Кому належать права на код, написаний підрядником-ФОП? За українським правом — замовнику, з моменту створення, якщо договір замовлення не передбачає іншого (ч. 2 ст. 15 Закону № 2811-IX). Якщо договору немає або він підпорядкований іноземному праву, відповідь може бути протилежною.

Чи охороняється код, написаний ChatGPT або Copilot? Без творчого внеску людини — не авторським правом, а правом особливого роду строком 25 років (ст. 33 Закону № 2811-IX). Якщо людина творчо доопрацювала результат, охороняється її внесок.

Чи захищає авторське право назву алгоритму або продукту? Ні. Для назви потрібна торгова марка.

Чи потрібно реєструвати авторське право за кордоном? У країнах Бернського союзу право виникає автоматично, без реєстрації. Окремо варто подумати про США: реєстрація в U.S. Copyright Office там є передумовою позову і статутних збитків. Якщо ваш основний ринок американський, це не формальність.

Питання «чи можна зареєструвати авторські права на алгоритм» майже завжди означає інше: «як зробити так, щоб нашу технологію не забрали». Відповідь на нього лежить не в реєстрі.

Авторське право дає код і дату. Патент дає монополію — але тільки для технічних рішень і ціною повного розкриття. Сам алгоритм тримається на секретності й на тому, як побудований продукт. А найслабше місце зазвичай узагалі в іншому: у договорах із розробниками, де права передані частково, за чужим правом або не передані взагалі.

Тому починати варто не з заявки, а з інвентаризації. Хто написав кожен ключовий модуль, за яким договором і за яким правом, які права передані, хто має доступ і що побачить конкурент, якщо просто купить вашу підписку. Коли ці відповіді є, потрібний інструмент зазвичай стає очевидним без юриста.

Хочете розібратися зі своїм продуктом — приходьте до Kondratiev Legal. Проведемо аудит прав на код, побудуємо режим комерційної таємниці й підготуємо реєстрацію там, де вона справді потрібна. Перша консультація безкоштовна, дистанційно. Запис тут, або пишіть напряму в Telegram чи WhatsApp.

• Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 № > 2811-IX — ст. 7, 9, 14, 15, 20, 21, 25, 31, 33.
• Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від > 15.12.1993 № 3687-XII — ч. 3 ст. 6.
• Цивільний кодекс України — ст. 505–508.
• Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» — ст. > 16–19.
• Постанова КМУ від 11.08.2023 № 843; Порядок державної реєстрації > авторського права, затверджений наказом Мінекономіки від > 16.08.2023 № 11319.
• Постанова КМУ від 27.12.2001 № 1756 (розміри зборів).
• Директива 2009/24/ЄС — ст. 1(2); Директива (ЄС) 2016/943.
• Рішення Суду ЄС у справі C-406/10 SAS Institute Inc. v World > Programming Ltd.
• Європейська патентна конвенція — ст. 52(2)(c), 52(3).
• Alice Corp. v. CLS Bank International, 573 U.S. 208 (2014).
• Державна реєстрація авторського права, > УКРНОІВІ.

Ставки зборів і процедурні строки змінюються — перед подачею заявки перевіряйте актуальні дані на сайті УКРНОІВІ.

• Як зареєструвати торговельну марку в ЄС без відмови: покрокова > інструкція, вартість і > ризики
• Чи можна захистити авторські права на контент, створений > AI?
• Як зареєструвати авторське право на гру: покрокова > інструкція
• Реєстрація торгової марки в Україні 2026: ціна, терміни та повна > інструкція
• Правові аспекти використання штучного інтелекту в > розробці

Дмитро Кондратьєв, IT-юрист Kondratiev Legal

Дмитро Кондратьєв — IT-юрист, засновник Kondratiev Legal.

Практика: захист інтелектуальної власності в ігровій індустрії, iGaming-ліцензування, корпоративне структурування міжнародних digital-проєктів, compliance, AML/KYC, FinTech, договірне право у gaming-індустрії.

Telegram: @dima_pro1 | LinkedIn: Dmytro Kondratiev | Facebook: Dmytro Kondratiev | Сайт: kondratiev.legal | Телефон: +38 (067) 637-14-05