До клієнта можна буде звертатися тільки українською. Коли це введуть і що буде, якщо залишити російську

За замовчуванням будь-яке звернення персоналу до гостя має бути українською. Клієнти можуть говорити будь-якою мовою. Якщо відвідувач спілкується до персоналу російською, англійською або іншою мовою, тоді можна переходити на неї. Відмовити клієнту, якщо він говорить українською мовою, не можна.

Якщо персонал знає мову, якою звернувся клієнт, то у ваших співробітників не буде законодавчих обмежень перейти на звичну для сторін мову спілкування.

При цьому дія закону не поширюється на особисте спілкування, воно може бути будь-якою мовою.

Нічого страшного, якщо персонал говорить не чистою українською мовою, а “суржиком”. Якоїсь окремої юридичної відповідальності за це немає. Тут у вас будуть радше репутаційні ризики, ніж юридичні. Якщо ваші офіціанти спілкуються “суржиком”, то клієнти можуть бути незадоволені і просто не повернуться до вас знову.

Інформацію про товари та послуги тепер треба давати тільки державною мовою. На упаковках, етикетках це було передбачено значно раніше і практично повною мірою виконувалося. Починаючи з 2021 року потрібно перекласти українською ще й меню, цінники, інформаційні таблички, написи в закладі, всі описи товарів і послуг та навіть вивіски. Виняток тільки в тому разі, якщо ваша торгова марка зареєстрована іншою мовою.

У законі “Про захист прав споживачів” уточнюється, що обов’язково потрібно надавати інформацію державною мовою про продукцію скрізь, де зазначено інформацію про кількість, якість, асортимент, виробника, виконавця та продавця.

Інформація на вашому сайті для замовлень або в інтернет-магазині має бути українською мовою. Це також стосується меню за QR-кодом. При цьому в законі є вказівка, що інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами. На практиці це означає, що у вас може бути багатомовний сайт, але українська версія має бути обов’язково.

Закон говорить, що версія сайту українською мовою має бути не меншою за обсягом і змістом інформації, ніж російською або іншими мовами, і має завантажуватися за замовчуванням для користувачів з України.

З перекладом сайтів на українську мову важливо не переплутати – інтернет-магазини або інтернет-каталоги з продукцією зобов’язані бути українською мовою вже з 16 січня 2021 року, в той час, як для всіх інших вебсайтів і офіційних сторінок у соцмережах є невелике відтермінування до 16 липня 2022 року.

Попередження та адміністративний штраф. Кримінальна відповідальність законом не передбачена. Зауважте, що відповідальність несе не персонал, який, можливо, порушить його, а саме підприємець – власник закладу.

Штрафи за порушення мовного питання різні. Для сфери обслуговування штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на кінець 2020 року – це від 5100 до 6800 грн.

Згідно із законом положення про штрафи у сфері обслуговування набуває чинності після шести місяців від дати призначення уповноваженого захисту державної мови.

Але стався курйоз: перший такий уповноважений був призначений 27 листопада 2019 року і звільнився через п’ять місяців, так і не створивши секретаріат цього органу. І лише 8 липня 2020 року призначено чинного мовного омбудсмена, що означає, що норми щодо штрафів наберуть чинності за шість місяців від дати його призначення, а саме 8 січня 2021 року.

За загальним правилом, за одне й те саме порушення не можуть притягнути двічі. Але особливо сподіватися на це не радимо. Це все одно що залишити в недозволеному місці автомобіль у центрі міста, заплатити штраф і сподіватися, що машина простоїть там півроку.

Закон у статті 57 визначив, що якщо ви не усунули порушення, то протягом року вам можуть виписати новий штраф. Таким чином ваш заклад можуть штрафувати нескінченну кількість разів за одне й те саме порушення доти, доки ви не усунете його.

У разі несплати штрафу в добровільному порядку суму заберуть через виконавчу службу.

Деякі ресторатори думають, що їх не перевірять і не оштрафують, оскільки вони занадто маленькі. А інші сподіваються, що серед тисяч кафе, барів і ресторанів до них перевірки просто не дійдуть. Можливо, так і є, але потрібно пам’ятати, що якщо на вас не скаржитимуться ваші гості, то все одно завжди є ризик отримати такий “донос” у державні органи від конкурентів. Подібні скарги не можуть залишити без уваги, тому вас зобов’язані будуть перевірити.

За законом, перевірити вас може уповноважений з питань мови та його представники (інспектори). Вони мають право отримувати на вимогу копії документів та іншу інформацію, яка стосується дотримання закону про мову. Відмовляти в наданні такої інформації небажано, інакше на вас чекає штраф.

Але не все так погано: якщо у вас знайшли порушення, спершу перевіряльники зобов’язані скласти акт з описом порушень, після чого ви зобов’язані усунути порушення протягом 30 днів після дати складання акта.

В акті обов’язково мають бути: місце і дата складання, ім’я або найменування особи, яку перевіряють, підстави для перевірки, опис фактів, виявлених під час перевірки, висновок про дотримання або недотримання закону про мову, ПІБ того, хто склав акт.

І тільки потім, якщо протягом 30 днів ви не приберете порушення, на вас складуть протокол. У ньому теж обов’язково мають бути деякі дані: дата і місце його складання, посада, ПІБ того, хто перевіряє, відомості про вас, дата, місце і суть порушення, інші відомості, потрібні для вирішення справи.

Такі справи про порушення мовного питання розглядає не суд, а уповноважений з питань мови, він же накладає і штрафи. До того ж постанову про накладення штрафу можна оскаржити в суді.

Питання українізації кафе, барів, ресторанів порушували й раніше, але обов’язковим воно стає тільки з 2021 року. Наразі ще до кінця не зрозуміло, як пройде весь процес: яким чином перевіряльники фіксуватимуть, якою мовою з ними привітався адміністратор або офіціант. Чи запрацює цей закон на повну силу, чи стане декларативним, оскільки розмір штрафів відносно невеликий, а самі норми закону важко реалізувати на практиці.